Джеймс Джим Саймонс

Джеймс Джим Саймонс – легендарний інвестор, математик, який запровадив методи комп’ютерного моделювання на фондовому ринку. Джим Саймонс дійсно унікальний трейдер. За даними 2018 року, його особисті статки оцінюються у 20 мільярдів доларів. Він має успішний кількісний хедж-фонд. При цьому трейдингом Саймонс почав займатися вже після сорока років, а до цього був відомий тільки як вчений і викладач. Він став одним з перших, хто зібрав на Волл-стріт команду математиків, і єдиним, хто досяг настільки високих результатів. Саймонс за підсумками 2020 року накопичив $23,5 млрд і зайняв 23 місце у знаменитому списку найбагатших людей від Forbes.

Освіта та початок кар'єри

Джеймс Джим Саймонс

Джеймс Джим Харріс Саймонс,  народився 25 квітня 1938 року в місті Ньютон, штат Массачусетс. Його батько був власником взуттєвої фабрики. Відомо, що у школі Джим був схильний до вивчення точних наук, але вирізнявся незграбністю у повсякденному житті. Наприклад, коли він знайшов літній підробіток продавцем у магазині садового приладдя, його першого ж дня понизили до прибиральника. Після закінчення середньої школи він вступив до Массачусетського технологічного інституту, де вивчав математику. А точніше, то вирішував ночами складні завдання, то грав з друзями, такими ж захопленими математиками, у покер. Після отримання ступеня бакалавра Саймонс вирушив до Каліфорнійського університету в Берклі, де, на подив свого наукового керівника, всього за два роки отримав докторський ступінь з математики. Молодий учений залишився у науковому середовищі: спочатку викладав у рідному виші Массачусетсу, потім у Гарварді.

Але поступово Саймонс розчаровувався в академічній математиці. Крім того, йому, який уже мав сім’ю, хотілося більше грошей. Вихід запропонував Принстонський Інститут військового аналізу – займатися математикою, а паралельно зламувати коди для Агентства національної безпеки. Втім, він пропрацював на оборонку недовго. У 1965 році США почали бомбардування В’єтнаму, а двома роками пізніше президент інституту генерал Максвел Тейлор написав у New York Times Magazine статтю на підтримку в’єтнамської війни. Саймонс відповів йому в тому ж журналі, що не згоден з думкою генерала і що до в’єтнамського питання треба підходити дуже обережно. Внаслідок 29-річного Саймонса звільнили.

Нова робота знайшлася швидко: вченого запросили в Університет Стоні Брук, щоб той оновив склад викладачів відділення математики, що «захиріло», і запросив туди справжніх зірок, – і йому це вдалося. У 37 років, він очолював математичний факультет Університету Стоуні-Брук та отримав найвищу нагороду з геометрії, чим підтвердив репутацію талановитого математика.

Перші інвестиції

У 1961-му він разом із кількома однокурсниками із MIT вклав гроші у компанію з виробництва підлогової плитки. За іншими даними, співінвестором Саймонса став його батько: під час зростання попиту на труби з ПВХ компанія зайнялася їх виробництвом, це принесло партнерам прибуток. Того ж року Саймонс одружився. На $5000, подарованих на весілля, вони з дружиною купили кілька акцій у відділенні банку Merrill Lynch у Сан-Франциско, які, як здавалося Саймонсу, зростатимуть у ціні. Але вони місяцями були стабільні: не росли й не падали. Тоді Саймонс повернувся в офіс Merrill Lynch і запитав, чи є у них щось «слушне». Там порадили купити ф’ючерсний контракт на соєві боби – ціна на нього становила $2,5. Merrill Lynch думала, що вона зросте до $3,5. Саймонс знав про акції, але ніколи раніше не мав досвіду з ф’ючерсами. Попри це, він купив два контракти й ціна на боби підскочила менше ніж за тиждень. Саймонсу вдалося заробити близько 3000 доларів. Але саме тоді він зробив свою першу помилку як інвестор. Колега сказав Саймонсу, що він повинен продавати ф’ючерси на сою, щоб зафіксувати прибуток, але Саймонс проігнорував пораду. Ціна знову пішла вниз, і Саймонс продав ф’ючерси, залишившись у невеликих збитках. Тоді він подумав, що треба було використати позицію меншого розміру та утримувати її довше. І купив ще один ф’ючерсний контракт на сою. Саймонс щоранку приходив на біржу, щоб подивитися на ціну. Згодом його позиція вийшла у плюс.

“Але я зрозумів, що мені потрібно вибрати: або я торгую соєю, або пишу дисертацію”, – згадував Саймонс. Тому він продав той ф’ючерсний контракт, отримав невеликий прибуток і на якийсь час закинув торгівлю. Захистив дисертацію та у 1964 році отримав роботу викладача у МІТ.

Джеймс Джим Саймонс

Згодом Саймонс спробував ще раз заробити на біржі. Після того як в 1974 Конгрес США відновив право американців легально володіти золотом, ціни на нього почали зростати. Саймонс відкрив велику позицію щодо золота, розділивши ризики навпіл. Половина позиції належала Ленні Бауму – найкращому у світі крипто аналітику, на думку Саймонса, а половина – йому самому. Ціна на золото тоді складала $200,5 за унцію. Коли вона дійшла до $550, Саймонс продав свою половину, але ціна продовжила зростання і дійшла $800. Тоді Саймонс дізнався, що люди вишиковуються у величезні черги, щоб продати золото. Після цього Саймонс одразу зателефонував Бауму, і він продав позицію приблизно за $810. Наступного ранку ціна виросла ще трохи, але до кінця дня ціна впала до $650. Ринок впав і падав доти, доки ціна не повернулася до позначки $250–300.

Джеймс Джим Саймонс - засновник найуспішнішого хедж-фонду

У 1982 році Джим Саймонс заснував у Нью-Йорку Renaissance Technologies Corporation, приватну інвестиційну фірму для управління більш ніж 30 мільярдами доларів США. Саймонс досі стоїть як президент на чолі цієї фірми, яка вважається найуспішнішим фондом  хеджування у світі.

Вже понад два десятки років інвестиційна компанія Renaissance Technologies, що торгує на біржах по всьому світу, знаходиться попереду математично-економічного аналізу. Вона використовує комп’ютерні моделі для передбачення змін цін та ліквідність фінансових інструментів. Ці моделі використовують так багато даних, скільки виходить зібрати, потім шукають невипадкові складові, на основі яких можна зробити передбачення. Попри те що, що розробкою моделей займаються вчені, конкретні дії RTC краще описуються поняттям «чорний ящик». До того ж працівники компанії ведуть активну діяльність з дезорієнтації та приховування подробиць про роботу фонду.

У Renaissance працює понад 60 науковців світового рівня, включаючи математиків, фізиків, астрофізиків та статистиків, з широкого кола країн (наприклад, Японія та Куба). Це дозволяє отримувати дохід на десятки відсотків вище, ніж отримують Брюс Ковнер, Джордж Сорос, Пол Тюдор Джонс, Луїс Бекон, Марк Кінгдон або Монро Траут. З усім тим, з офіційних даних видно, що фонд йшов в  мінус до 7% на початку Іпотечної кризи 2007 року, проте зміг виправитися до кінця серпня до +0.7%. Renaissance запустив фонд RIEF, призначений управляти капіталом у 100 млрд доларів, тобто найбільшим із тих, що існували коли-небудь.

Джеймс Джим Саймонс

Джеймс Джим Саймонс був визнаний фінансовим ученим року (FEOY, Financial Engineer of the Year) міжнародною асоціацією фінансового інжинірингу (IAFE, International Association of Financial Engineers) у 2006 році. Він заробив близько 2,8 млрд доларів у 2007 році, $1.7 млрд у 2006, $1.5 млрд у 2005 (найбільший дохід керівників хедж-фондами того року), і $670 млн у 2004.

Financial Times назвав його у 2006 році “найрозумнішим з мільярдерів”.

Фінансовий стан Саймонса невпинно зростає:

  1. З приблизно 5,5-мільярдним він, за версією журналу Forbes, у 2007 році посідав 214 місце у світі та 57 місце в Америці.
  2. У 2010 році його статки вже становили 8,5 млрд. (80-е місце).
  3. 2014 року він уже володів 12,5 млрд. (93 місце).

Благодійність Саймонса

За допомогою нажитого капіталу Джеймс Джим Саймонс бере участь у благодійності. Він підтримує дослідницькі проєкти, конференції та симпозіуми. Саймонс та його друга дружина, Мерілін Хоріс Саймонс (Marilyn Hawrys Simons), заснували Фонд Саймонса — благодійну організацію, яка надає підтримку освітнім та медичним проєктам, додатково до наукових досліджень. На згадку про свого сина Поля, він створив Парк Авалона, заповідник у Стоуні Брук. 34-річний Пол помер в аварії 1996 року під час катання на велосипеді біля будинку. Інший син, 23-річний Нік, потонув у 2003 під час поїздки до Балі (Індонезія). Нік працював у Непалі й Саймонс зробив великий внесок у Непальську систему охорони здоров’я за допомогою створеного спеціально Інституту Ніка Саймонса. Джеймс заснував також Math for America (математика для Америки). На початку 2006 року він очолив групу директорів Renaissance Technologies Corporation та Брукхейвенської наукової асоціації та закрив дірку у бюджеті Брукхейвенської національної лабораторії розміром 13 млн доларів, яка перешкоджала відкриттю Колайдера важких іонів. Також у 2006 році Саймонс пожертвував $25 млн. Університету Стоуні Брук через Фонд Стоуні Брук, гроші призначаються відділенню фізики та математики в університеті. 27 лютого 2008 року губернатор Еліот Шпітцер оголосив про 60-мільйонну пожертву Фонду Саймонса для заснування Simons Center for Geometry and Physics («Центр Саймонса з геометрії та фізики») в Стоуні Брук, найбільшому грошовому подарунку громадському університету в історії штату Нью-Йорк. Сімейний фонд витратив останні роки 38 мільйонів доларів, щоб знайти причину аутизму, і планує витратити ще 100 мільйонів, що стане найбільшою інвестицією в дослідження з аутизму. При цьому Саймонс встановлює персональний контроль над усіма витратами бюджету. Саймонс також здав ДНК своєї сім’ї для вивчення (його дочка страждає на аутизм), і також допоміг у розв’язанні дослідницьких проблем. Коли MIT попросив гроші на вивчення мозку, Джеймс поставив умову, що проєкт сконцентрується на аутизм і включить фахівців з його вибору. 11 червня 2003 року Фонд Саймонса прийняв симпозіум з дослідження аутизму. На ньому були представлені результати з причин аутизму, складання генетичної карти аутизму та біологічних механізмів, що спостерігаються у хворих на аутизм. Серед присутніх були відзначені Девід Амарал та доктори Ерік Курчесне, Натаніел Хайнц, Том Інзель, Кетрін Лорд, Фред Волькмар та Пол Грінгард. Фонд дав 10 млн двом дослідникам Центру Дитячих хвороб Єльського університету на виявлення генетичного впливу на аутизм. У Саймонса 5 дітей, він живе зі своєю дружиною на Манхеттені та Лонг-Айленді. Саймонс є довіреною особою Брукхейвенської національної лабораторії, Інституту спеціальних досліджень, Університету Рокфеллера та Математичного дослідницького інституту. Він також є членом Комітету MIT. Саймонс уникає розголосу і рідко дає інтерв’ю, цитуючи при цьому віслюка Бенджаміна з повісті «Скотний двір» для пояснень: «Бог дав мені хвіст, щоб відмахуватися від мух. Але я хотів би не мати хвоста і не мати мух».

Історія успіху

За успіхом Джима Саймонса стояв радикальний інвестиційний стиль. Саймонс та його колеги з фірми Renaissance Technologies LLC сортували наявні дані та створювали складні алгоритми, що дозволяють генерувати точні прогнози. І робили вони це за багато років до того, як Марк Цукерберг та його однолітки з Кремнієвої долини почали ходити до початкової школи.

«Якщо я маю достатньо даних, я розумію, що ми можемо робити прогнози», — переконував колег Саймонс.

Завдяки точним математичним моделям інвестор зміг передбачити час.

Сьогодні його комп’ютерно-орієнтований підхід гідно оцінений. Серед послідовників Саймонса найбільші гравці ринку. За даними дослідницької компанії Tabb Group, вони контролюють 31% біржової торгівлі.

JPMorgan Chase & Co підрахував, що лише 15% біржової торгівлі здійснюється «фундаментальними» трейдерами. Сьогодні багато хто відмовляється від колись надійної тактики, яка спирається на опитування корпоративних менеджерів, ретельне вивчення балансів та прогнозування глобальних економічних зрушень.  З 1988 року фонд Medallion приносить 66% середньої річної прибутковості (39% після сплати всіх зборів). Такі показники приносять торговий прибуток у $100 млрд.

Ніхто в інвестиційному світі досі й близько не підійшов до такого результату.

Цікавить трейдинг? Напишіть нам і ми Вам допоможемо розібратися у цьому.