До початку 2000 років ця професія була досить непопулярна, оскільки використання алгоритмічних стратегій для торгівлі могли собі дозволити тільки інституційні інвестори. З приходом нових технологій, алготрейдери стали затребуваними спочатку в США, а за кілька років потреба в них з’явилася і на території інших країн. Основну перевагу в цій професії мали люди з математичним досвідом і досвідом програмування. Сьогодні будь-хто може бути алготрейдером, маючи знання і застосовуючи необхідні навички. Якщо порівнювати алготрейдера і звичайного трейдера, то є кілька явних переваг:

• Мінімізація емоційної складової трейдингу. При використанні алгоритмів або роботів, алготрейдер позбавляє себе надмірної емоційної залученості в процес, оскільки “математика не бреше”;
•  надзвичайно ємний скальпінг. При використанні алгоритмів, можна здійснювати тисячі угод за хвилину, якщо не за секунду. Тому навіть мінімальний дохід з одиничної угоди в сукупності може скласти пристойну суму.

Тому близько 90% обсягу ордерів виставляється саме за допомогою алгоритмів. Однак, якби все було так добре, не було б інших професій крім алготрейдерів. Найбільші, але не єдині недоліки алготрейдингу, це технічна недосконалість та “неторгові” ризики. Жоден алгоритм або робот на цей час не може передбачити емоційний тренд ринку, завдяки чому можна злити весь депозит.

Ед Сейкота – перший алготрейдер.

1970 року Ед Сейкота став першим застосовувати комп’ютери для тестування ідей з торгівлі на ринках.