Центральні банки та їхня роль на фінансових ринках
Центральні банки — це урядові установи, які регулюють національну валюту, що дозволяє підтримувати здорове економічне середовище, балансувати експорт та імпорт, запобігати інфляції та стимулювати економічне зростання. Центральні банки безпосередньо впливають на фінансові ринки, і зокрема на валютні ринки.
Що таке Центральний банк?
Центральний банк – це державна установа, яка відповідає за нагляд за грошовою системою країни. Це незалежний орган, який діє з високим ступенем автономії та вільний від політичного втручання. Основна роль центрального банку полягає у регулюванні грошової маси в економіці та забезпеченні її стабільності.
Центральні банки несуть відповідальність за реалізацію державної грошово-кредитної політики та встановлення відсоткових ставок, які впливають на вартість запозичень та можуть впливати на інфляцію. Вони також діють як кредитор останньої інстанції, надаючи комерційним банкам екстрені кошти під час фінансової кризи, щоб запобігти краху банківської системи.
Вони також відіграють вирішальну роль у забезпеченні фінансової стабільності та нагляду за платіжною системою. Вони виконують функції нагляду за комерційними банками, встановлюючи стандарти кредитування і стежачи за тим, щоб банки зберігали достатні резерви покриття зняття коштів клієнтами. Також відіграють роль у запобіганні шахрайству та відмиванню грошей, відстежуючи фінансові операції.
Центральні банки також є зберігачами валютних резервів країни, що використовуються для підтримки вартості валюти на міжнародному ринку. Вони також можуть використовувати ці резерви для інтервенцій на валютному ринку, щоб стабілізувати обмінний курс валюти.
Історія виникнення Центральних банків
На перших етапах розвитку економічної промисловості не було граничних кордонів між емісійними й комерційними банками, але з вдосконаленням її структури система набула таку необхідність – необхідність централізації банківської емісії, необхідність організації монопольного права випуску банкнот і проведення першорядної кредитно-грошової політики у межах держави. Це було потрібне реальному світу, тому була організована система Центральних банків світу, які є головною ланкою світової кредитно-грошової системи.
Рівень і характер схеми розвитку ринкових відносин визначають основну роль центрального банку в сучасній економічній системі. У часи, коли домінантою грошового звернення був золотий стандарт, банки були лише посередниками у супроводі торгових операцій. З їхньої загальної кількості виділяли найбільший для обслуговування потреб урядових ешелонів.
Рішення організації Центрального банку прийшло в період ускладнення перспективних схем ринкових відносин, новації яких вимагали запровадження додаткових робочих механізмів. Ідея Центрального банку як органу державного контролю над фінансовим ринком надала розв’язання проблеми.
Перший Центральний банк з’явився у Великій Британії, в 1694 році. Це був час війни з Францією, коли уряду Англії знадобилася велика позика, яку було видано акціонерним банком, організованим об’єднанням кількох купців. Подякою уряду було отримання цим банком унікальних прав розміщення державних позик та емісії банкнот, що увійшли до платіжного обігу країни. Такі привілеї дали поштовх формування банківської системи управління державним боргом. Пізніше, через півтора століття, банк Англії набув статусу національного та отримав право контролю над іншими банками.
Як працює Центральний банк
Центральний банк працює для:
- Реалізація державної грошово-кредитної політики.
- Регулювання грошової маси.
- Встановлення процентних ставок.
- Підтримання стабільності грошової системи.
- Забезпечення безперебійної роботи економіки.
Для регулювання грошової маси центральний банк може використовувати різні інструменти, такі як операції на відкритому ринку, резервні вимоги та дисконтне кредитування. Операції на відкритому ринку включають купівлю або продаж центральним банком державних цінних паперів для збільшення або зменшення ліквідності банківської системи. Резервні вимоги належать сумі коштів, які комерційні банки повинні тримати як резерви, що встановлюються центральним банком. Кредитування через дисконтне вікно належить до надання центральним банком надзвичайних коштів комерційним банкам під час фінансової кризи.
Відсоткові ставки, встановлювані центральним банком, впливають на вартість позики й можуть проводити інфляцію. Якщо центральний банк хоче стимулювати економіку, він може знизити відсоткові ставки, що здешевлює запозичення та стимулює витрати. Якщо він хоче приборкати інфляцію, він може підняти відсоткові ставки, що зробить запозичення дорожчими та уповільнить витрати.
Центральний банк також виступає як кредитор останньої інстанції, надаючи надзвичайні кошти комерційним банкам під час фінансової кризи. Це допомагає запобігти краху банківської системи та підтримує стабільність на фінансових ринках.
Крім того, центральні банки відіграють вирішальну роль у забезпеченні фінансової стабільності та нагляду за платіжною системою. Вони відстежують фінансові транзакції, щоб запобігти шахрайству та відмиванню грошей, і встановлюють стандарти кредитування, щоб гарантувати, що комерційні банки зберігають достатні резерви для покриття коштів.
Основні функції Центрального банку
- Ключові функції центрального банку включають регулювання грошової маси, встановлення відсоткових ставок, дію як кредитора останньої інстанції та управління валютними резервами. Крім того, центральні банки відіграють вирішальну роль у забезпеченні фінансової стабільності та нагляду за платіжною системою.
- Для регулювання грошової маси центральні банки використовують різні інструменти, такі як операції у ринку, резервні вимоги й дисконтне кредитування. Контролюючи кількість грошей в обігу, центральні банки прагнуть підтримувати стабільність цін та забезпечувати стабільність грошової системи.
- Центральні банки також встановлюють відсоткові ставки, які впливають на вартість запозичень і можуть проводити інфляцію. Рішення за відсотковими ставками приймаються центральними банками задля досягнення цільового рівня інфляції, і навіть для сприяння економічному зростанню чи стабілізації економіки періоди фінансових потрясінь.
- Як кредитор останньої інстанції центральні банки надають надзвичайні кошти комерційним банкам під час фінансової кризи. Це допомагає запобігти краху банківської системи та зберегти стабільність на фінансових ринках.
- Центральні банки також відповідають за управління валютними резервами країни, що використовуються підтримки вартості валюти міжнародному ринку. Вони можуть втручатися у валютний ринок, щоб стабілізувати обмінний курс валюти та підтримувати вартість валюти своєї країни стосовно інших валют.
- Зрештою, центральні банки відіграють вирішальну роль у забезпеченні фінансової стабільності та нагляду за платіжною системою. Вони виконують функції нагляду за комерційними банками, встановлюючи стандарти кредитування і стежачи за тим, щоб банки зберігали достатні резерви покриття зняття коштів клієнтами. Вони також відстежують фінансові транзакції для запобігання шахрайству та відмиванню грошей.
Кредитні ставки
Одна з основних функцій Центрального банку полягає у сприянні кредитуванню в межах усієї держави чи окремого регіону. Отже, центральні банки надають необхідний капітал різним комерційним банкам. Ця кредитна угода між центральним банком та комерційними банками забезпечує ефективний доступ до капіталу для фізичних та юридичних осіб.
Кредитна ставка, через яку відбувається такий тип кредитування, часто називається ставкою дисконтування. Ставка дисконтування — базова ставка, встановлена центральним банком, з якої розраховуються інші види кредитних ставок. Це безпосередньо впливає вартість коштів для кінцевого позичальника.
Кредити від центрального банку гарантують, що банківська система має необхідну ліквідність для поточних кредитних відносин між комерційними банками та громадянами. Центральні банки відповідають за підтримку економіки своїх країн. Вони будуть знижувати процентні ставки в той час, коли вони хотіли б стимулювати економіку, а також вони можуть підвищувати процентні ставки у моменти, коли вони хотіли б розв’язувати проблему підвищеної інфляції.
Центральний банк та монетарна політика
Крім того, є завдання виконання монетарної політики центральним банком, що теж дуже важливо і найчастіше у всіх на слуху. Монетарну політику центрального банку прописано у його мандаті. Це підтримка стійких цін, здійснення грошової емісії, і залежно від країн це може бути підтримка стійкого курсу місцевої валюти до іноземної валюти, або підтримка стійкості відсоткової ставки, або підтримка стійкості безробіття тощо. Але різні центральні банки надають різного значення цим завданням.
Відповідно, в монетарній політиці центральні банки стежать за тим, щоб позначені ними макроекономічні величини, які вони намагаються контролювати, не виходили із певних значень. У цьому полягає їх монетарна політика.
Як правило, центральні банки намагаються контролювати інфляцію та зайнятість. Це два основні завдання контролю, які суспільство вимагає від монетарних органів: щоб була низька інфляція і висока зайнятість. Але проблема в тому, що часто такі важливі макроекономічні величини суперечать одна одній. Тобто коли, наприклад, падає безробіття й економіка зростає, часто відбувається розгін інфляції, що є негативним фактором. І навпаки. Ці дві змінні часто-густо можуть суперечити один одному під час бізнес-циклу.
Тому центральний банк має вибрати, яку з цих змінних намагатиметься контролювати насамперед. Наприклад, коли у Центрального банку є основна мета – це таргетування інфляції. Таким чином, він робить основну ставку на стабільність цін. Відповідно інші макроекономічні змінні мають меншу цінність.
Тут важливо зазначити наступний момент. Як і з функцією нагляду за комерційними банками, тут є дилема між приватними інтересами та інтересами держави, оскільки комерційні банки — це, як правило, приватні банки.
Коли центральний банк виконує таке важливе завдання, як управління монетарною та кредитно-грошовою політикою, часто проявляється інша суперечність з погляду економіки — це суперечність між інтересами уряду, представленого, наприклад, міністерством фінансів та інтересами грошової влади. Як економісти бачать це? Як правило, уряд, обраний чи необраний, своєю головною функцією бачить забезпечення загальної зайнятості. Це має насамперед політичний аспект — щоби було менше безробіття, щоби люди більше були зайняті. Відповідно, уряд завжди матиме інтерес стимулювати економіку, підвищувати зайнятість. У той час як грошова влада, виходячи зі своїх теорій, вважає, що вона має цьому протидіяти, бо уряд має більше сил. Тому центральний банк має бути незалежним, і, відповідно, тому він має більше значення надавати інфляції, щоб створювати цю противагу інтересам уряду.
Саме тому ми часто чуємо у пресі та в обговореннях питання про незалежність центрального банку. Мається на увазі незалежність від уряду. Обидва органи висловлюють інтереси держави, це не інтереси приватних осіб, але мають різний фокус. Тому, щоб збалансувати цей фокус, сучасна наука каже, що центральні банки мають надавати більшої уваги інфляції, тому що уряд завжди фокусується на безробітті з політичних причин.
Крім того, центральні банки займаються емісією готівки — це те, з чим ми як звичайні громадяни найчастіше стикаємося. Якщо з проблемою монетарної політики та банківського регулювання стикаються в основному професіонали, то звичайні люди насамперед мають справу з емісією готівки та регулюванням грошового обігу. Тож вільне безперервне грошове звернення — це функція центрального банку.
Незалежність Центральних банків
Центральні банки, як правило, є незалежними установами, які діють з високим ступенем автономії та вільні від політичного втручання. Ця незалежність вважається вирішальною для ефективного здійснення грошово-кредитної політики та підтримки стабільності цін.
Незалежність центрального банку дозволяє йому приймати рішення з урахуванням своєї оцінки економічної ситуації, а чи не політичних міркувань. Це допомагає гарантувати, що рішення у сфері грошово-кредитної політики ґрунтуються на економічних даних і не залежать від політичних міркувань.
Незалежність центральних банків також допомагає запобігти політичному тиску, який може призвести до інфляційної політики або друкування грошей для фінансування державних витрат. Це допомагає підтримувати стабільність цін, що має вирішальне значення для стабільності фінансової системи та функціонування економіки.
Крім того, незалежність центрального банку забезпечує надійність та стабільність рішень у галузі грошово-кредитної політики. Це допомагає закріпити очікування та знижує невизначеність, що може підвищити ефективність грошово-кредитної політики.
Незалежність центральних банків закріплена законом у багатьох країнах і часто захищена суворими правилами та положеннями. Керуючий центральним банком зазвичай призначається на фіксований термін і може бути зміщений лише з поважних причин.
Світові Центральні банки
Поговоримо про головні світові центральні банки.
Федеральний резерв
Понад 85% всіх валютних операцій відбувається з доларом США. Немає сумнівів, що долар США є найбільш продаваною валютою у світі. Федеральний резерв вважається найвпливовішим центральним банком у світі. І зміни відсоткових ставок Федеральним резервом США значно впливає на інші валюти по всьому світу.
У Федеральному резерві є підрозділ, а саме: Федеральний комітет відкритого ринку (FOMC), який відповідає за ухвалення рішень щодо процентної ставки. FOMC збирається вісім разів на рік. І, як ви можете собі уявити, рішення, які приймає FOMC, знаходяться під пильним наглядом інвесторів та трейдерів по всьому світу.
Європейський Центральний банк
Європейський центральний банк було організовано після створення євро 1998 року. Роль ЄЦБ полягає у прийнятті рішення про грошово-кредитну політику та забезпечення стабільності цін. Комітет, який несе головну відповідальність за це, відомий як Рада керуючих.
Рада керівників складається з 6 членів правління ЄЦБ і включає всіх управляючих національних центральних банків країн, що входять до Європейського Союзу. ЄЦБ збирається кілька разів на місяць, проте він вносить зміни до політики лише в 11 із цих запланованих засідань.
Банк Англії: традиційно високі ставки
Також відчутну роль відіграє Центральний банк Великобританії – Bank of England (BOE). До високих процентних ставок в Англії виявляють великий інтерес світові трейдери, що за умовчанням впливає на загальні економічні показники. Англія є загальновизнаним світовим фінансовим центром. Тут розташовані головні офіси найбільших інвестиційних лідерів, а дуже жорстке англійське законодавство ефективно регулює фінансову діяльність банків, бірж та окремих компаній.
Швейцарський банк
Швейцарський банк має відносно невеликий грошовий комітет, що складається із 3 ключових осіб. Відомо, що SNB консервативний щодо рішень відсоткової ставки. Валютний комітет Швейцарського національного банку збирається щокварталу.
Банк Японії: політика валютних інтервенцій
Особливо відрізняється від інших центральних банків Центральний банк Японії – Bank of Japan (BOJ). Відмінність полягає у несподіваних та потужних валютних інтервенціях. У 1998 році у Японії було прийнято закон, який дав незалежність ЦБ від уряду.
Кінець фінансового року Японії припадає на 31 березня. На той час, як правило, для підведення балансів відбувається переведення великого обсягу іноземної валюти в єни, що веде до її зростання в ціні. Багаторічне утримання щодо маленької процентної ставки призвело до перекосу в банківській сфері, але все ж таки, банки Японії посідають почесне місце серед лідерів світової банківської сфери.
Банк Канади
Валютний комітет Банку Канади, відповідальний за прийняття рішень за ставками, відомий як Рада управляючих. Він складається з керуючого Банку Канади, старшого заступника керуючого та чотирьох заступників керуючого. Банк Канади встановив цільовий показник інфляції у розмірі 1-3% на рік і досі був успішним у досягненні цієї мети протягом останніх 15 років.
Підсумок
Розуміння цілей основних Центральних банків у всьому світі допомагає трейдерам оцінювати довгострокові рухи ціни для певної валюти. Знання цільових показників інфляції для кожного Центрального банку та того, які поточні темпи інфляції у цих країнах, забезпечить цінну інформацію про потенційні рухи цін. Одним із ключових показників інфляції є індекс споживчих цін. Він є економічним показником, за яким мають уважно стежити як фундаментальні, так і технічні трейдери.
Центральні банки відіграють ключову роль в економічному здоров’ї своїх країн. У них багато ролей, включаючи рішення про відсоткові ставки, нагляд за валютною системою та забезпечення глобальної конкурентоспроможності. Центральні банки відіграють ключову роль в управлінні кредитними ставками, інфляцією та загальною пропозицією валюти.
Центральні банки мають у своєму розпорядженні безліч інструментів для забезпечення досягнення кінцевих цілей, включаючи участь на відкритому ринку та валютні інтервенції. Рішення, що приймають центральні банки, мають широкий ефект. Тому вкрай важливо, щоб усі трейдери приділяли пильну увагу всім діям, які вони роблять.
Цікавить фундаментальний аналіз? Напишіть нам і ми Вам допоможемо розібратися у цьому.